Лікування переломів

Лікування переломів 

 

Головна задача будь-якого методу лікування переломів-отримати не тільки зрощення уламків, а й домогтися функціонального відновлення. «Функціональний результат - через анатомічний» - так можна сформулювати головний принцип лікування переломів. Іншими словами, відламки повинні бути співставлені, фіксація їх повинна бути ідеальною, але руху в довколишніх суглобах не повинні постраждати, м'язи повинні зберегти свій тонус і скоротливу здатність.

 

Зіставлення відламків як обов'язкова передумова для оптимального перебігу процесів регенерації є однією з визначальних складових успішного відновлення цілості ушкодженої кістки, а отже, і функціональних властивостей пошкодженої кінцівки. Кожен перелом зі зміщенням уламків повинен бути репонірованим - таке правило. Але для успішної репозиції необхідно насамперед подолати 2 перешкоди: біль і м'язову ретракцію.

 

Основним засобом для цього є хороше знеболення. Припинивши потік больових імпульсів, домагаються не тільки можливості вільно маніпулювати ушкодженою кінцівкою, але й знижують м'язову ретракцію до мінімуму. Знеболювання може бути місцеве, провідникове або загальне; вибір знеболювання обумовлюється низкою моментів загального та приватного порядку (наявність конкретних умов, стан хворого, стан тканин в місці перелому та ін.). В історичному плані склалося кілька основних методів лікуванні переломів у хворих: фіксаційний, екстензійного, оперативний.

 

Фіксаційний метод полягає в накладенні на пошкоджену кінцівку, фіксуючої пов'язки, наприклад, гіпсової або з полімерних матеріалів. Перед накладенням пов'язки, якщо відламки зміщені, вживають їх зіставлення хірургом, за допомогою якого-небудь спеціального апарата або скелетного витягнення. Останнє може бути застосоване як короткочасно, так і тривало. Фіксаційний метод, незважаючи на успіхи хірургічних методів лікування переломів, залишається найбільш популярним і застосовується приблизно у 70-75% всіх хворих з переломами. Основним показанням до застосування цього методу є переломи без зміщення, переломи зі зміщенням, після репозиції яких відламки можна утримати за допомогою пов'язки, наприклад, перелом променевої кістки в мета-диафизарной області, багато переломи щиколоток, плечової кістки.

 

Екстензійний метод полягає в постійному розтягуванні пошкодженого сегмента кінцівки за допомогою систем постійного витягнення. При лікуванні переломів способом постійного витягнення розрізняють 2 фази: репозиційно і ретенційно. Під час I фази - репозиційно, яка триває від декількох годин до декількох діб, домагаються зіставлення уламків, усуваючи всі види зміщення за допомогою вантажів. Після зіставлення відламків наступає і фаза-ретенційна. Зменшуючи навантаження, а отже, силу витягнення, утримують відламки до появи зрощення, уникаючи як перерозтяг, так і рецидиву зміщення кісткових фрагментів. Оперативний метод складається з відкритого, через операційну рану, зіставлення уламків і скріплення їх тим чи іншим способом (гвинтами, інтрамедулярним або кортикальним металевим фіксатором і ін.).

 

Всі інші способи лікування переломів кісток, які застосовують і клініці або поки в експерименті, можна віднести до одного з названих методів або до їх комбінації. Приміром, зварювання або склеювання кісток вважається оперативним методом лікування переломів, так як зіставлення і фіксацію відламків пошкодженої кістки здійснюють через операційну рану. Закрита репозиція і утримання уламків в зіставлень положенні, здійснюване за допомогою дистракційно-компресійних апаратів, відносять до екстензійного методу лікування переломів. Методи лікування переломів не слід протиставляти один одному, бо кожен метод має свої показання, свої переваги, як і свої недоліки. І тільки в сукупності, доповнюючи один одного, вказані методи дозволяють лікарю домагатися високих результатів лікування в кожному окремому випадку.