Вивих кульшового суглоба після ендопротезування

Проблеми з кульшовим суглобом є доволі поширеними. При цьому серйозно страждає якість життя та часто втрачається можливість залишатися активним. Для відновлення рухливості та зменшення болю застосовується ендопротезування. Така операція є доволі поширеною. Проте навіть при технічно правильно виконаному хірургічному втручанні можливе виникнення ускладнень. Одне з них - вивих головки ендопротеза кульшового суглоба. В такому стані штучна головка виходить із чашки, а пацієнт відчуває різкий біль та втрачає опору на ногу. 

Чому ендопротез кульшового суглоба вивихується

Вивих після ендопротезування може виникати одразу через кілька факторів. Умовно їх можна поділити на декілька видів.

Хірургічні

Пов’язані з самою операцією. Йдеться про неточне встановлення компонентів ендопротеза. Саме це може стати причиною нестабільності суглоба і відповідно виникнення вивиху. Таке ускладнення виникає й через неправильний розмір компонентів, адже вони не забезпечують необхідну стабільність конструкції. Важливо ще й те, яким способом виконане оперативне втручання та чи збережений м'язово-зв'язковий апарат. Пошкодження чи навіть ослаблення капсули суглоба і навколишніх м’язів може якраз і призвести до зниження природної стабілізації суглоба.

Анатомо-функціональні

Розвинутись вивих кульшового суглоба після ендопротезування може й при певних особливостях організму чи супутніх станах. Ризик такого ускладнення значно підвищується при зниженому м'язовому тонусі чи неврологічних порушеннях координації рухів. Вивих ендопротеза можливий і через остеопороз або ж при повторних операціях на кульшовому суглобі. Враховувати при виконанні оперативного втручання слід і деформацію таза або асиметрію м’язового корсета. Все це фактори ризику.

Поведінкові

Доволі часто причиною виникнення ускладнень є й сам пацієнт, який порушує рекомендації ортопеда-травматолога в післяопераційний період. У перші місяці після ендопротезування м’язи ослаблені, а тканини не адаптовані до навантажень. Ризиком у таких ситуаціях є різкі рухи та глибокі присідання. Вивих можливий і при невдалому підніманні з ліжка або падінні. Після протезування не варто перехрещувати ноги чи надмірно згинати стегно. Саме недотримання реабілітаційного режиму може стати причиною такого ускладнення. 

Симптоми вивиху головки суглоба

вивих тазу

Вивих головки ендопротеза кульшового суглоба супроводжується раптовою клінічною картиною, тож не помітити це ускладнення неможливо. Основним симптомом є саме інтенсивний біль. Він різко посилюється при спробах рухатись. Через це нога може набувати вимушеного положення - з помітним укороченням чи вивертанням стопи у нетипову позицію. 

Також ознаками вивиху ендопротеза саме цього суглоба є:

  • біль у ділянці паху чи сідниць;
  • неможливість спиратися на ногу;
  • обмеження або повна втрата рухів у кульшовому суглобі;
  • деформація контурів суглоба;
  • відчуття “вискоку” або клацання в момент травмувального руху.

Іноді можливі повторні вивихи, які формують відчуття нестабільності суглоба, страх руху та хронічний больовий синдром.

Діагностика вивиху головки ендопротеза кульшового суглоба

Постановка діагнозу в разі підозри на вивих ендопротеза кульшового суглоба поєднує клінічний огляд та інструментальні методи. Лікар оцінює положення кінцівки та вираженість болю. Обов’язковою є оцінка можливості рухів. Важливо з’ясувати й обставини виникнення симптомів. 

Найчастіше для діагностики використовується рентгенографія кульшового суглоба з виконанням у кількох проєкціях. Цей метод дозволяє визначити положення головки ендопротеза відносно чашки. На рентгенівському знімку видно цілісність компонентів та наявність чи відсутність переломів. 

За необхідності використовують ще комп’ютерну томографію. З її допомогою можна детальніше оцінити положення імпланата та визначити причину вивиху. 

Важливо точно поставити діагноз, оскільки схожі симптоми можуть з’являтися при перипротезних переломах чи ушкодженні м’яких тканин. Такі ознаки частково характерні й для інфекційних ускладнень після протезування або асептичному розхитуванні компонентів.

Лікування вивиху (консервативний та хірургічний методи)

вивих головки тазу

Вивих головки ендопротеза кульшового суглоба лікується консервативно та хірургічно. Перший варіант застосовується за відсутності переломів та механічних дефектів компонентів. Ендопротез закрито вправляють. Відбувається це виключно в стаціонарі під знеболенням чи короткочасною анестезією. 

Після такого лікування потрібно носити ортези або спеціальні відвідні подушки. Важливо обмежувати рухи та пройти курс реабілітації для відновлення координації та тонусу м’язів. 

Хірургічне лікування показане у разі повторних вивихів чи неправильному положенні компонентів ендопротеза. Його використовують і при значній нестабільності конструкції або ж пошкодженні м’яких тканин. 

У випадку оперативного втручання можуть мінятися окремі компоненти. Часто встановлюються спеціальні елементи для стабілізації. Виконує операцію ортопед-травматолог найчастіше артроскопічним методом. 

Профілактика вивиху

Профілактика починається ще на етапі підготовки до ендопротезування та триває протягом усього післяопераційного періоду. Вона включає правильний підбір типу ендопротеза та хірургічного доступу. Важливим є й підбір індивідуальної програми реабілітації.

Ключові профілактичні заходи:

  • поступове відновлення рухової активності з урахуванням рекомендацій лікаря;
  • зміцнення м’язів тазу та стегна під контролем реабілітолога;
  • уникнення небезпечних та різких рухів;
  • використання допоміжних засобів у перші тижні після операції;
  • організація безпечного побуту для зниження ризику падінь;
  • регулярні контрольні огляди в ортопеда.

Комплексний підхід до профілактики значно знижує ризик вивиху та дозволяє зберегти стабільність ендопротеза на роки, забезпечуючи комфортне та активне життя після операції.