Розрив задньої хрестоподібної зв'язки

Розрив задньої хрестоподібної зв'язки (ЗХЗ) – відносно рідкісне явище у практиці травматолога (переважно травми колінного суглоба пов'язані з ушкодженням передніх хрестоподібних зв'язок – у 95% випадків). Лицьова частина коліна досить добре захищена від будь-якої силової дії, у тому числі завдяки міцності зв'язкового апарату ЗХЗ. Зазвичай до травмування задньої хрестоподібної зв'язки призводить механічний вплив великої сили (тільки сильний удар у передню зону коліна може призвести до зміщення гомілки назад і розриву задньої хрестоподібної зв'язки).

Які функції виконують задні хрестоподібні зв'язки

Задня хрестоподібна зв'язка відрізняється підвищеною міцністю. Вона складається з двох пучків волокон, стійких до значних силових дій. Зв'язка з'єднує стегнову та великогомілкову кістки.

Основним завданням задньої хрестоподібної зв'язки є стабілізація колінного суглоба. Вона перешкоджає надмірному зміщенню гомілки назад щодо стегна, захищає суглоб від пошкоджень під час рухової активності, а також від ударів у передню та бічні зони зчленування.

При розриві ЗКС суглоб втрачає стабільність. Порушується цілісність зчленування, коліно втрачає стійкість до будь-якої силової дії, стає вразливим до ротаційних, варусних та вальгусних навантажень.

Механізм розриву задньої хрестоподібної зв'язки

На практиці найбільш поширеною причиною розриву задніх хрестоподібних зв'язок є ДТП. Типова ситуація – аварія на дорозі, коли при зіткненні людина за інерцією вдаряється коліном об панель приладів авто.

Отримати таку травму можна також при необережному виконанні силових вправ, що вимагають значного навантаження на нижні кінцівки (наприклад, при катанні на лижах – при приземленні на одну ногу після стрибка з великої висоти).

Основні причини розриву задньої хрестоподібної зв'язки:

  • дорожня аварія, коли при екстреному гальмуванні водій отримує сильний удар у передню зону колінного суглоба;
  • травма при ударі об перешкоду на високій швидкості їзди на мотоциклі;
  • при збитті автомобілем пішохода (або велосипедиста);
  • невдале приземлення після стрибка з великої висоти (при катанні на лижах);
  • рідше – у футболі, коли гравці дуже стикаються у боротьбі за м'яч.

Найменш захищеною зоною колінного суглоба є верхня третина гомілки. Під впливом значної сили відбувається зміщення гомілки назад. В результаті цілісність суглоба порушується (у більшості випадків такі травми супроводжують великі ушкодження різних компонентів суглоба), у тому числі відбувається розрив задньої хрестоподібної зв'язки.

Симптоми розриву задньої хрестоподібної зв'язки

Розрив задньої хрестоподібної зв'язки – важка травма, що супроводжується вираженим больовим ефектом. Як і всі подібні ушкодження, розрив можна спостерігати в гострій та хронічній фазі.

При розриві задньої хрестоподібної зв'язки за фактом отримання травми, симптоматика носить яскравий характер:

  • клацання в момент розриву;
  • виражений (різкий) біль у колінному суглобі;
  • поява набряку (збільшення коліна у розмірах);
  • наявність садна на передній поверхні гомілки, а головне – великого синця зі зворотного боку (у підколінній ямці);
  • утрудненість рухової функції суглоба (тугорухливість).

Якщо при неповному розриві задньої хрестоподібної зв'язки потерпілий відразу не звернувся по медичну допомогу, стан коліна може перейти у хронічну форму.

Симптоми при цьому такі:

  • больові відчуття (підсилюються я при спробі рухової активності);
  • почуття нестабільності усередині суглоба;
  • невпевненість у спробі стати на ногу;
  • обмеженість рухів (насамперед, через больовий синдром).

На практиці розрив задньої хрестоподібної зв'язки в запущеній формі зустрічається нечасто, оскільки цю травму супроводжують виражені болючі прояви. Біль є стимулом звернутися за допомогою до травматолога або лікаря ортопеда в терміновому порядку.

Як діагностувати розрив задньої хрестоподібної зв'язки

Симптоматика розриву ЗХЗ не є специфічною. Важливо виключити деякі зовнішньо подібні травми (як, наприклад, розрив менісків). При візуальному огляді лікар насамперед звертає увагу на наявність саден і синців у зоні колінного суглоба.

Також застосовуються методи «заднього висувного ящика» (визначається ступінь зміщення великогомілкової кістки при натиску) і проба Годфрі (виявлення сходинки між великогомілковою та стегновою кістками при згинанні коліна).

Після проведення тестів для максимально точної діагностики застосовується апаратне обстеження. Рентген здатний показати порушення цілісності зчленування, наявність переломів та стан суглобової щілини. Перевірка МРТ забезпечує безпомилкове виявлення розриву задньої хрестоподібної зв'язки (особливо відразу після травми).

Лікування розриву задньої хрестоподібної зв'язки

Розрив задньої хрестоподібної зв'язки не піддається консервативному лікуванню. До того ж такі складні травми, як правило, є комплексними (розрив зв'язкового апарату часто супроводжують переломи кісток та розриви менісків).

Тому єдиним ефективним способом усунути наслідки розриву задньої хрестоподібної зв'язки є операція. Для хірургічного лікування розриву ЗХЗ застосовується метод артроскопії.

У ході виконання артроскопічної пластики:

  • лікар проникає у внутрішньосуглобову капсулу за допомогою артроскопа;
  • виконує чищення суглоба від наслідків розриву заднього хрестоподібного зв'язування;
  • здійснює трансплантацію зв'язкового апарату.

Для заміни задньої хрестоподібної зв'язки використовується вільний аутологічний трансплантат (сухожилля напівсухожильного м'яза або сухожилля зв'язки надколінка, взяті у пацієнта), алотрансплантат (аналогічний матеріал, взятий у донора), а також можливе зміцнення за допомогою синтетичної нитки.

Якщо у Вас сильне пошкодження колінного суглоба і є підозра на розрив задньої хрестоподібної зв'язки, слід терміново звернутися за допомогою до лікаря-травматолога. Доктор Рокита Тарас Григорович спеціалізується на подібних травмах, у тому числі має великий досвід діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів після розриву задніх хрестоподібних зв'язок.