Тарас Рокита
Артроскопія кульшового суглобу
Артроскопія – це діагностичний і терапевтичний метод, за допомогою якого проводять ревізію і лікування тазостегнового і інших суглобів. Процедура дозволяє візуалізувати внутрішні структури суглоба і робити хірургічні та терапевтичні маніпуляції без розтину суглобової сумки. Метод артроскопії був розроблений в 30-ті роки ХХ ст. Хірургічний етап в артроскопії почався в середині 70-х років минулого століття. Удосконалення приладу продовжує розширювати можливості методу.
Короткий опис приладу
Артроскопія проводиться за допомогою приладу, що складається з ендоскопа і захисного чохла («шахти»). На кінці захисної трубки є замок для кріплення тупого або гострого наконечника – троакара і ендоскопа. На протилежному кінці захисної трубки розташовується окуляр, через який лікар оглядає внутрішній простір тазостегнового суглобу.
Всередині жорсткого захисного кожуха поміщені оптична і світлопровідна системи. Спостережна система приладу може бути представлена набором збільшуючих лінз або відеокамерою з передачею зображення на екран. Артроскоп дозволяє не тільки оглянути суглоб, але і записати отримане зображення на цифровий носій.
Прилад оснащений системою подачі рідини або газу і пристроєм для їх відведення. Для проведення операції на тазостегновому суглобі використовується трубка з хірургічними мікроінструментами.
Техніка проведення артроскопії
Операція на тазостегновому суглобі проводиться під місцевою, регіонарною, провідниковою або загальною анестезією. Стегно обробляють антисептиком. Операція проводиться на ортопедичному столі в лежачому положенні пацієнта. Кінцівку згинають в колінному суглобі і відводять на кут 20-25° з зовнішньою ротацією 5-10°.
Такий стан дозволяє максимально розслабити зв'язки тазостегнового суглобу і збільшити міжсуставну щілину. Необхідна попередня тракція тазостегнового суглоба з навантаженням 5-10 кг протягом 15-20 хв., щоб усунути міоретракції. Операція проводиться під рентгенологічним контролем.
Операційне поле маркується, щоб виключити пошкодження судин і нервів. При насильницькому розтягуванні зчленування спостерігається вакуум-ефект. Для його усунення і збільшення операційного простору за допомогою голки вводять в порожнину фізіологічний розчин з адреналіном. Голку видаляють і а місці її введення роблять 5 см розріз, через який вводять тупий троакар. З його допомогою готують шлях для розміщення артроскопа. Для операції на тазостегновому суглобі використовують артроскоп діаметром 4,2 мм.
До артроскопії підключають світловод, відеокамеру та іригаційну систему, яка підтримує тиск всередині зчленування. Виконують ще 2 проколи, що забезпечують передній і задньобоковий доступи до операційного поля. Огляд тазостегнового суглоба проводять за допомогою 30° або 70° оптики. При операції артроскоп просувають, обертають для отримання якісного зображення.
Лікарю допомагає асистент. Він повертає стегно для додання потрібного положення голівці стегнової кістки. Якщо фахівець приймає рішення про хірургічне втручання, то операцію проводять мікроінструментом діаметром від 2 до 3,5 мм. Після закінчення операції проводять ревізію внутрішньосуглобової порожнини, видаляють рідину і вводять ліки (антибіотики, протизапальні засоби). На місця проколів накладають шви і закривають їх асептичною пов'язкою. Стегно фіксують за допомогою пов'язки, що давить.
Переваги
Артроскопія має ряд переваг як в порівнянні з іншими діагностичними методами, так і з операціями, проведеними відкритим доступом. Точність постановки діагнозу при застосуванні цієї операції становить від 80 до 95% залежно від поставленого завдання. Методика дозволяє виявити патологію суглоба на ранній, доклінічній стадії.
Артроскопія - малоінвазивна операція, яка відрізняється:
- відсутністю великих хірургічних розрізів;
- безболісним післяопераційним періодом;
- мінімальною крововтратою;
- низьким ризиком пошкодження кровоносних і нервових шляхів;
- швидким відновним періодом;
- низьким ризиком ускладнень.
Перевага методу також у тому, що пацієнт відчуває менший, у порівнянні з радикальною операцією, стрес, що особливо важливо в лікуванні дітей і літніх людей.
Показання до проведення
Завдання, які можливо вирішити при артроскопічній операції тазостегнового суглоба – це:
- видалення вільних тіл з внутрішньо-суглобової порожнини;
- шліфування і резекція ділянок некрозу хряща;
- відновлення пошкоджених компонентів суглоба – артропластика;
- лікування синовіальної оболонки і суглобової капсули;
- відновлення форми суглоба – імпіджмент стегна;
- відновлення цілісності суглобової губи.
Показанням до застосування артроскопічних методів лікування є такі патології тазостегнового суглоба:
- внутрішньо-суглобні вільні тіла - відламки кістки, фрагменти хряща;
- FAI – стегново-вертлужний конфлікт;
- розрив суглобової губи;
- асептичний некроз;
- дегенеративні зміни суглоба;
- обмеження рухової активності;
- пошкодження гіалінового хряща;
- синовіти;
- пошкодження круглої зв'язки;
- інфекційні захворювання;
- некроз головки стегнової кістки;
- септичний артрит;
- нестабільність тазостегнового зчленування;
- наслідки ендопротезування - больовий синдром, порушення цілісності протеза і інші ускладнення.
Артроскопія вимагає доопераційної підготовки.
Підготовка
Підготовка до операції полягає у виконанні стандартних заходів:
- аналіз крові і сечі;
- ЕКГ;
- флюорограма;
- відмова від кроворозріджуючих препаратів;
- за 12 год до артроскопії припинити прийом їжі і рідини;
- напередодні операції зробити очисну клізму;
- за тиждень до втручання виключити спиртні напої і куріння;
- уникати стресів і фізичного перенапруження.
На консультації лікар розповідає про хід операції, роз'яснює ризики і можливі ускладнення. Перед операцією повідомляє пацієнтові, скільки коштує лікування.
Відновлення після артроскопії
Реабілітація після операції передбачає:
- підтримуючу медикаментозну терапію;
- фізіотерапію;
- обмеження навантаження на зчленування – використання милиць, ходунків, тейпування, ортезів;
- виконання спеціальних вправ для відновлення функції кінцівки;
- масаж і мануальна терапія.
Тривалість реабілітаційного періоду залежить від складності хірургії, фізичного стану пацієнта, наявності супутніх захворювань.
Можливі ускладнення
Будь-яка операція має ризики виникнення ускладнень, зумовлених індивідуальними особливостями пацієнта, порушенням методики проведення, недотриманням рекомендацій лікаря в післяопераційному періоді. Можливі ускладнення – це:
- дистракційна нейропраксія;
- ятрогенні пошкодження суглобової губи або хрящів;
- протікання в інші порожнини іригаційної рідини;
- інфікування;
- тромбоз вен нижніх кінцівок;
- поломка артроскопічного інструментарію.
Ускладнення при професійному виконанні ендоскопічної операції тазостегнового суглоба становить всього 0,5-6,4%. Щоб мінімізувати ризик ускладнень, необхідно зважено підходити до вибору фахівця і клініки. Великий практичний досвід і професіоналізм доктора Рокити Т.Г., сучасне обладнання в клініці дозволяють знизити ризик ускладнень до мінімуму.
Відгук буде опубліковано після перевірки!
