Ліктьовий суглоб

Анатомічно ліктьовий суглоб – складне зчленування відразу трьох кісток: променевої, ліктьової і плечової, тому розглядати його функціональність і будову необхідно саме в їх контексті:

• Плечова – міцна трубчаста кістка з поверхнею, покритою ямками різних розмірів і форм.
• Ліктьова – потужна і об'ємна, тригранна. Її поверхня неоднорідна – спереду і в задній частині є два відростки, що обмежують рухливість ліктя. Цю кістку найлегше намацати під шкірою.
• Променева – елемент суглобу, у якій потовщений нижній край, а верхній трохи тонше. Саме така анатомічна будова дозволяє досягти балансу ліктя.

З огляду на те, що лікоть складається з декількох кісток, з'єднаних між собою попарно, анатомічно виділяють три його відділи: плечеліктьовий, за рахунок якого рухається передпліччя, згинається і розгинається верхня кінцівка, плечепроменевий, що відповідає за згинання-розгинання, обертання, проксимальний променево-ліктьовий суглоб, завдяки якому виконується обертальний рух руки.

Основні травми суглобу ліктя

Незважаючи на складну будову з відразу трьох кісток, нерідко такий суглоб схильний до травм в результаті ударів, падінь та навіть невдалого руху рукою. Найбільш характерні:

1. Удари в місці навколо-суглобових тканин, ліктьового відростка, нерву або виростків плеча.

2. Розтягнення зв'язок.

3. Вивихи, що бувають пронаційними та ізольованими підвивихами променевої кістки, передпліччя, з розривом проксимального зчленування.

4. Переломи: відкриті, закриті, без зміщення.

Будь-який з варіантів ушкодження знижує рухову активність ліктя та руки в цілому, а пацієнт відчуває біль.

Основні хвороби ліктьового суглобу

Травми – не єдині причини проблем з ліктьовим суглобом. Він схильний й до захворювань як запальної, так і дистрофічної природи. Часто пацієнти страждають від наступних хвороб:

• Бурсит – при такому захворюванні запалюється суглобова сумка;
• Неврит – защемлення нервового закінчення;
• Стілоідіт – запалення виникає у місці з'єднання сухожилля до ліктьової кістки;
• Епікондиліт – запально-дистрофічна патологія, що вражає суглоб внаслідок постійних навантажень;
• Артрит - запалення в суглобовому хрящі;
• Остеоартроз – хрящової та кісткової тканини дистрофічно-дегенеративної етіології.

Діагностика і лікування

При виникненні болю або обмеження рухів у ліктьовому суглобі, необхідно звернутися до лікаря травматолога або хірурга. Крім хворобливих відчуттів, часто в місці травми виникає гематома, відчуття оніміння, деформація, звук скрипу або клацання, виступання частини кістки над поверхнею, зміна відтінку шкіри. Насторожити повинна й занадто сильна рухливість, а також нетипові для ліктя рухи – наприклад, прогинання назад.

Діагностика подібних ліктьових захворювань або травм виконується відразу декількома методами: оглядом лікаря, здачею загального та біохімічного аналізу крові, аналізом сечі, УЗД ліктя, рентгенографією, МРТ, КТ.

Принцип та методику лікування підбирає тільки лікар, виходячи з основних причин виникнення захворювання. При переломах, ударах, розтягненнях можливе консервативне лікування. Якщо є зміщення ліктьового суглобу, знадобиться оперативне втручання, наприклад, артроскопія.

При будь-яких патологіях ліктьового суглобу не варто займатися самолікуванням, а звернутися до професіоналів, одним з яких є доктор ортопед-травматолог Тарас Рокита. Він підбере лікування або при необхідності хірургічно вирішить проблему.