Розрив зв'язок плечового суглоба – етіологія та методи лікування

Пошкодження стабілізуючих структур плечового суглоба – одна з найпоширеніших травм представників спорту та деяких інших професій, пов’язаних зі значними навантаженнями на дану ділянку опорно-рухової системи. Розрив зв'язок (повний або навіть частковий) є важкою травмою і потребує відповідного лікування. У більшості випадках лише завдяки кваліфікованому хірургічному втручанню можна позбутися хронічного болю, відновити цілісність зв'язок та загальний функціонал плечового суглоба.

Етіологія та фактори ризику

Механізм виникнення розриву плечових зв'язок зазвичай пов'язаний з механічним впливом на зону плечового суглоба. Через надмірне навантаження відбувається розтягнення волокон, в результаті маємо порушення їх цілісності. Також підґрунтям може стати зниження міцності та гнучкості зв'язок внаслідок дегенеративно-дистрофічних процесів.

Серед основних причин розриву плечових зв'язок:

• травма (отримана в результаті падіння на витягнуту руку, або внаслідок значного вигинання кінцівки);
• надмірні та регулярні навантаження на верхні кінцівки в результаті професійної діяльності (спорт, будівництво, оздоблення);
• ревматоїдні патології (автоімунні процеси, що провокують тривалий запальний стан суглобових тканин);
• порушення живлення кістково-хрящового апарату внаслідок хронічних захворювань суглобів та їх подальшого прогресування;
• звичний вивих (хронічний травматичний стан, для якого характерні рецидиви роз’єднання суглобових поверхонь внаслідок вродженого або набутого ослаблення зв’язок).

Статистика показує, що найчастіше подібні травми виникають у представників професій, діяльність яких пов’язана з надмірними та інтенсивними навантаженнями на верхні кінцівки. Також це проблема людей похилого віку (особливо тих, хто має певну генетичну схильність та вроджені вади опорно-рухового апарату).

Симптоми порваних зв'язок у плечі

Що відчуває людина у випадку розриву (або надриву) плечових зв'язок? Клінічна картина є типовою для подібних ситуацій і відзначається яскравою травматичною симптоматикою. Особливо це стосується моменту отримання травми.

Основні симптоми:

• під час розриву – гострий біль, інколи можна почути характерний звук (тріск);
• біль посилюється під час спроб рухової діяльності (обертання, підняття або відведення руки в сторону);
• у зоні плеча виникає припухлість (іноді навіть синець);
• загальний функціонал плечового суглоба значно знижується (у важких випадках рухливість є повністю неможливою);
• відчувається внутрішня нестабільність зчленування, також можливі зміни форми, виникнення деформацій.

У випадку розриву сосудів всередині суглоба можна помітити ознаки крововиливу у прилеглі тканини (гіперемія). Загалом клінічна картина типова для ряду подібних травм, тому потребує ретельної діагностики.

Лікування

Як і інші подібні травми (наприклад, розрив ротаторної манжети або пошкодження суглобової губи), розрив зв'язок плечового суглоба є складним для консервативного лікування. Єдиною можливістю назавжди позбутися проблеми та повністю відновити функціональні можливості плечового суглоба є хірургічне лікування.

Найефективнішим методом діагностики та лікування внутрішньосуглобових пошкоджень плеча є артроскопічна хірургія. Операція передбачає введення в операційну зону невеличкого інструмента (артроскопа), завдяки якому лікар-ортопед може виконувати відновлювальні хірургічні маніпуляції (видалення пошкоджених тканин та зшиття розірваних волокон).