Ендопротезування колінного суглоба при важких деформаціях

Ендопротезування або заміна колінного суглоба – одна з найскладніших операцій як для хірурга-ортопеда, так і для пацієнта. Вітчизняна статистика показує, що порівняно з країнами Європи, випадки звернення людей саме з важкими деформаціями колінного суглоба є набагато частішими. Причина зрозуміла – нижчі фінансові можливості населення, що змушує постійно відкладати лікування до кращих часів.

Чому взагалі хворіють колінні суглоби?

Проблема в тому, що колінне зчленування є одним з найскладніших в опорно-руховій системі людини. І кожен лікар-ортопед знає просте правило – чим складніший суглоб, тим більше проблем. А якщо до цього фактора додається фактор запущеності проблеми (артроз 3-4 стадії, вальгус колінного суглоба), маємо справжній виклик для хірурга.

У випадку, коли колінний суглоб остаточно втратив початковий функціонал внаслідок важкої деформації, що зазвичай додатково супроводжується різноманітними ускладненнями (руйнування хрящової та втрата кісткової тканини), вихід насправді лише один – заміна.

Особливості ендопротезування колінного суглоба

Ендопротезування колінного зчленування має проводитись лише у медичному закладі відповідного рівня та оснащення. Але найголовнішим фактором є майстерність лікаря-ортопеда, який проводитиме заміну.

Хірург, який займається протезуванням, повинен постійно вчитися. Саме від нього залежить, наскільки задоволеним буде пацієнт після проведеної операції. Крім того, дуже важливим є правильний вибір ендопротеза.

Для успішного кінцевого результату необхідне поєднання багатьох факторів – точна діагностика проблеми, правильний підбір імпланту, кваліфіковане хірургічне виконання, грамотно розроблений курс реабілітації.

Приклади ендопротезування колінного суглоба

Очікуваним результатом є відновлення функціонала суглоба, усунення больових симптомів, повернення природної гнучкості та стабільності зчленування. Ось деякі приклади нещодавно прооперованих пацієнтів з відповідними результатами:

На першому фото зображено колінний суглоб у стані значної вальгусної деформації «до» та «після» операції. Завдяки встановленню класичного ендопротеза з подовжувачем у великогомілкову кістку вдалося помітно скорегувати проблему.

На другому фото можна побачити аналогічну ситуацію в режимі «до» та «після» з використанням зв’язаної моделі ендопротеза, яка містить механічні стабілізатори для компенсації зв'язок колінного зчленування.

Третє фото ілюструє ревізійне (повторне) ендопротезування. В даному випадку також була задіяна модель ендопротеза зв’язаного типу, причому для компенсації значного кісткового дефіциту був використаний спеціально надрукований на 3D принтері титановий імплант.