Поширені помилки лікарів при діагностиці артрозу тазостегнового суглобу або коксартрозу

Нерідко «дипломовані фахівці» списують дискомфорт хворих на коксартроз на проблеми внутрішніх органів, не помічаючи артрозу тазостегнового суглобу. І навпаки, діагностують це захворювання, готуючи пацієнта до операції, коли підозрювати артроз немає ніяких підстав. А хворобливі відчуття в області стегна можуть бути викликані банальним запаленням сухожиль. Яке пацієнту, коли він чекає заміни суглоба, навіть не здогадуючись, що цього зовсім не потрібно?

У даній статті будуть розглянуті найпоширеніші захворювання, які в силу некомпетентності лікаря найчастіше приймаються за артроз.

Трохантеріт

Мабуть, найбільше помилок при діагностиці коксартроза пов'язано з тим, що хворобу приймають за трохантеріт. Це запалення стегнових сухожиль. Зустрічається одно- і двосторонній трохантеріт. У першому випадку захворювання вражає тільки одну ногу, у другому - запальні процеси відбуваються в обох кінцівках. Жінки страждають на цю хворобу частіше, ніж представники сильної статі. Пік трохантеріта припадає на період клімаксу і пов'язаної з ним перебудови організму. Іноді недуга виникає і в молодому віці після надмірних навантажень, перенесених травм, переохолоджень, застуд. Для розвитку захворювання досить від 3-х до 15-ти днів.

При трохантеріті пацієнта турбують спазмолітичні відчуття у стегновій області. Напади виникають як в стані активності при прогулянці, так і під час відпочинку на ураженій стороні. Незважаючи на високу інтенсивність болю при трохантеріті, він не обмежує рухливість пацієнта, в той час як коксартроз викликає вкорочення однієї або обох кінцівок. Хворий трохантерітом зможе зав'язати шнурки, покласти ногу на ногу, сісти навпочіпки. При артрозі такі дії нездійсненні або здійснювати їх дуже важко. Ось на що лікар повинен звернути свою увагу.

Корінцевий синдром і синдром грушоподібного м'язу

Дані захворювання також зазвичай плутають з коксартрозом. Їх симптоматика має схожість, але компетентний діагност легко розрізнить кожен недуг.

Для синдрому грушоподібного м'язу і корінцевого синдрому характерні різкі болі протягом 1-2 днів після травм, невдалих рухів, перенесених стресів. У переважної частини випадків їх випереджають болі в попереку.

Спазми проявляються як вдень, так і вночі, іноді пацієнту складно знайти зручне положення для сну, часом виникають труднощі при ходьбі. Приблизно в 80% випадків сидром поширюється на одну кінцівку, і лише в 20% - на обидві ноги.

При синдромі грушоподібного м'язу найінтенсивніше спазми відчуваються в районі сідниць. При корінцевому синдромі вони розходяться від стегон і по всій кінцівці, а ось в районі попереку відчувається мінімальний дискомфорт.

Як і у випадку з трохантерітом, пацієнти з синдромами грушоподібного м'язу або корінцевим синдромом можуть розсовувати або перекидати ноги, сідати верхи на стілець, що вкрай важко або неможливо при коксартрозі. При спробі підняти кінцівку або нахилитися в випрямленому положенні (при наявності перших двох захворювань) людина відчує гостру біль в області стегон або попереку, чого не відбувається при артрозах кульшового суглоба. Якщо тільки він не йде «в комплекті» з цими проблемами.

Артрит

Варто зазначити, що ускладнення деяких видів артритів призводить до захворювань суглобів тазостегнової області. Це відбувається рідко, але ймовірність існує. Якщо артрит протікає типово, то цей тип суглобів страждає мало не в останню чергу. Діагностувати такого пацієнта не важко, адже до моменту поразки тазостегнових суглобів типові ознаки артриту і його тип вже очевидні.

Хвороба Бехтерева і рідкісні модифікації реактивного артриту відомі запальними процесами в області тазу. Часто цей симптом є єдиним, через що виявити захворювання складно навіть компетентному діагносту.

Тим не менш, існують деякі нюанси, що дозволяють відрізнити коксартроз від різних форм артриту.

• По-перше, коксартроз виявляється в старшому віці (якщо не було спортивних травм), в той час як артрит прогресує у пацієнтів від 15 до 40 років.

• По-друге, відмінною рисою артриту є нічний характер інтенсивного болю. Спазми зменшуються при русі (ходьбі), чого не буває при артрозах.

• По-третє, при артритичних запаленнях хворий зазвичай відчуває ранкову скутість у всьому тілі, яка проходить через кілька годин. Для коксартрозу це не характерно.

Ревматична поліміалгія

Цей недуг є досить таки рідкісним, але розглянути його варто. Практично у всіх пацієнтів захворювання прогресує після серйозних стресових ситуацій або важких простудних хвороб. Аудиторія, яка найчастіше страждає ревматичною поліміалгією - це жінки у віці від 50 років.

Захворювання може розвинутися протягом 3-20 днів. Його характерними симптомами вважаються симетричні болі в області стегон, плечових суглобів і скутість. Крім больових відчуттів пацієнт відчуває сильну слабкість. Компетентний лікар знає, що саме відсутність сил і слабкість по всьому тілу вважається «візитною карткою» ревматичної поліміалгії, що дозволяє діагностувати хворобу, відрізняючи її від коксартрозу.

Симптоматика ревматичної поліміалгії також включає:

•підвищення температури;

•зниження ваги;

• втрату апетиту;

• в окремих випадках - головний біль з одного боку, що віддає в скроню.

Очевидно, що перерахований анамнез не сходиться з коксартрозом.