Дисплазія кульшових суглобів у дорослих

Дисплазія кульшових суглобів – переважно вроджена патологія. Вона рідко виникає у дорослому віці, будучи наслідками невиявлених проблем у дитинстві. Таке захворювання характеризується неправильним формуванням анатомічних структур кульшового суглобу – головка стегнової кістки розташовується не так, як має, по відношенню до вертлужної западини. Як результат: функцію суглоба порушено або зовсім втрачено, навантаження на опорно-руховий апарат суттєво підвищено. І все це може призвести до інвалідності.

Чинники, що сприяють виникненню дисплазії

Дисплазія кульшових суглобів має генетичну схильність. Якщо батьки страждали на це захворювання, ймовірність його виникнення в 10 разів підвищується. Чинниками ризику є:

• генетичні відхилення у розвитку плода;
• гормональні збої при вагітності;
• гінекологічні захворювання вагітної, маловоддя, тазове передлежання – стани, що заважають нормальним рухам плода в утробі;
• велика або маленька вага дитини;
• погана екологічна обстановка у регіоні.

Як виявляє себе патологія

Залежно від ступеня захворювання, симптоми можуть трохи відрізнятися. На початку хвороби – у новонародженого помітити їх може лише фахівець. Але у дорослому віці без лікування в дитинстві патологія прогресує, тому пацієнт відчуває:

1. Велику рухливість суглобу довкола своєї осі.

2. Укорочення однієї чи двох ніг.

3. Клацання та відчуття зміщення при русі тазом.

4. Неможливість повністю розвести коліна у положенні лежачи.

5. Швидку стомлюваність, кульгавість, скутість руху після тривалого стану спокою.

Щоб підтвердити діагноз «дисплазія кульшового суглобу», лікар збирає анамнез хворого і обов`язково відправляє його на рентген. Такий метод дослідження – основний, і нерідко його достатньо визначення форми захворювання: фізіологічна незрілість, передвивих чи вивих. Але в деяких випадках може знадобитися КТ, МРТ, УЗД.

Лікування

Виявлена ​​дисплазія кульшових суглобів у ранньому віці лікується переважно консервативно. У дорослому віці, особливо при серйозній формі захворювання, знадобиться хірургічне вирішення проблеми. Оптимальним варіантом стане малоінвазивне ендоротезування. Заміна кульшового суглобу з використанням ендоскопа повертає до нормального життя, відновлює активність та рухливість, дає можливість уникнути інвалідизації. При дисплазії кульшового суглобу важливо своєчасно звернутися до лікаря для встановлення діагнозу та ефективного лікування.

Чи можлива профілактика дисплазії

Така патологія вроджена, тому фактично формується ще в утробі матері. Але її можна тримати під контролем, запобігаючи розвитку диспластичного коксартрозу, який часто прогресує на основі дисплазії у віці від 25 до 55 років. Для профілактики ускладнень у дорослому віці необхідно зміцнювати м’язи, що фіксують кульшовий суглоб. Цьому сприяють регулярні фізичні навантаження: плавання, ЛФК, лижні прогулянки. А від бігу чи стрибків варто відмовитися.