Меніскопатія – що це за хвороба та як з нею боротися

Захворювання колінних суглобів зустрічаються у людей будь-якого віку та професії. Але найчастіше це проблема спортсменів, професійна діяльність яких пов’язана з надмірними та тривалими навантаженнями на меніск. Меніскопатія – це пошкодження гнучких хрящових прошарків по обидві сторони зчленування, які відповідають за нормальне внутрішнє позиціонування елементів суглоба. Травми меніска є досить болючими та спричинюють безліч незручностей.

Внутрішній устрій та функції менісків

Меніск колінного суглоба відповідає за амортизацію між верхнім та нижнім елементами зчленування. Його функція полягає у згладжуванні нерівностей хрящового рельєфу на стику великогомілкової та стегнової кісток.

Відповідно до устрою зчленування, хрящова прокладка складається із зовнішнього (латерального) та внутрішнього (медіального) елементів. В нормальному стані меніски стабілізують суглоб і людина не відчуває жодних незручностей під час навантаження на коліно.

У випадку пошкодження (меніскопатії) амортизаційна функція знижується, звідси ми відчуваємо біль та дискомфорт у зоні коліна. Надалі захворювання прогресує і може показувати себе у різних варіантах та проявах.

Як проявляється меніскопатія?

В більшості випадків пошкодження констатується у внутрішньому меніску (75%), рідше – у зовнішньому (20%) або одразу в обох (5%). Щодо проявів меніскопатії, можна виділити наступні варіанти:

• розрив меніска;
• виникнення кісти;
• відшарування хрящової тканини;
• інші патології суглоба (нестабільність, дистрофія, надмірна рухливість).

Щодо симптомів, які відчуває потерпілий внаслідок травми меніска, відзначимо:

• хрустіння в зоні коліна;
• швидкий розвиток запального процесу (сильний біль, набряк, підвищення температури);
• помітне зниження рухових можливостей суглоба;
• через деякий час можуть з’явитися нерівності та деформації (внаслідок накопичення рідини всередині зчленування).

Якщо своєчасно не лікувати захворювання, меніскопатія переходить у хронічну стадію. Це призводить до постійного відчуття дискомфорту (з регулярною активізацією больових відчуттів) та накопичення внутрішньо-суглобових рідин, що веде до руйнації та деформації зчленування.

В легких випадках пацієнт може певний час відчувати полегшення. Але це хиткий стан, який супроводжується подальшим погіршенням та прогресуванням захворювання. Щодо спортивної діяльності, звичайно, за таких обставин будь-які навантаження є неможливими.

Що робити, якщо є підозра на меніскопатію?

Діагностика захворювань меніска є досить складною справою. Так, больові відчуття чітко вказують на наявність проблем в зоні колінного суглоба, але точно визначити, що саме є причиною, можна лише за допомогою приладової діагностики.

За підозри на меніскопатію у відношенні до колінного суглоба лікар назначає:

• ультразвукове дослідження (УЗД);
• артрографію (звичайну або контрастну);
• артроскопію.

В більшості випадків консервативне лікування не призводить до відновлення нормального стану суглоба. Найефективнішим методом лікування меніскопатії є операція.

Лише завдяки хірургічному втручанню можна загасити вогнище проблеми, ліквідувати наслідки пошкодження та в подальшому відновлювати втрачені кондиції до оптимального стану.

Артроскопія є базовим методом вирішення проблем з меніском. Це малоінвазивного типу операція, яка виконується з метою точної діагностики та ефективних оперативних дій всередині суглоба.

В завершення

Меніскопатія є розповсюдженою проблемою, причому не лише серед спортсменів (хоча й переважно серед них). На щастя, рівень вітчизняної ортопедії дозволяє вирішувати проблеми будь-якої складності. Сучасні операції на коліні за допомогою артроскопа позбавлять болю та дозволять відновити функцію суглоба.