Підбірка операцій Тараса Рокити за останні місяці

Ревізійне протезування колінного суглоба

Ревізійне протезування колінного суглоба – звична справа для травматолога-ортопеда. Дане зчленування є найбільш рухливим в опорно-руховій системі людини і щоденно отримує чимале навантаження. Тому навіть після вдалого ендопротезування рано чи пізно доводиться робити повторну операцію.

Причиною повторного встановлення (ревізії) ендопротеза може стати: вивих або перелам штучного імплантату, його знос та розхитування з часом, а також інфікування протеза або виникнення у пацієнта алергічної реакції. В будь-якому випадку слід пам’ятати, що ендопротез має хоча і тривалий, але обмежений термін служби. Навіть якщо імплантат виготовлений з найякісніших матеріалів, з часом він втрачає початкові експлуатаційні якості.

Ревізійне протезування є складнішим та потребує ретельнішої підготовки, якщо порівнювати з первинним ендопротезуванням. Зазвичай під час повторної інсталяції застосовуються складніші за конструкцією імплантати (конструкція містить не лише імітацію втраченого хряща, а й кістку та/або зв’язковий апарат коліна).

Внутрішнє інфікування ендопротеза

Попри високий процент «приживання» штучних імплантатів, звичайно, інколи виникають ускладнення. Наразі маємо класичний випадок – внутрішнє інфікування ендопротеза, яке проявило себе після 7 років нормального життя.

Інфекцію викликають бактерії, а причиною нагноєння може бути чимало факторів. Зазвичай головним чинником виступає ослабленість імунітету внаслідок певних причин. Якщо в організмі виникло інфекційне запалення, імунна система швидко долає цю проблему. В іншому випадку бактерії стрімко розмножуються і можуть дістатися зони ендопротеза.

В нашому випадку проблема була подолана шляхом деінсталяції імплантату, а на його місце було встановлено тимчасовий протез (артикулюючий спейсер колінного суглоба). Після вдалого антисептичного лікування тимчасовий імплантат було замінено на постійний (проведено ревізійне ендопротезування).

Лікування «спортивних» травм у військових

Сьогодні травми суглобів (в даному випадку – пошкодження зв'язок коліна та суглобової губи плеча) перестали бути переважно спортивними. На фото наші герої – воїни ЗСУ, які дістали вищевказані травми під час виконання бойових завдань.

Військові, як і спортсмени, є дуже вмотивованими пацієнтами. Працювати з ними справжнє задоволення та велика честь. Вони були успішно прооперовані 2 тижні тому і наразі проходять курс відновлення.

Завдяки ЗСУ ми маємо змогу нормально жити та працювати, в тому числі допомагати нашим захисникам, за можливості – ставити їх на ноги. Дякуємо їм за це!

Кіста меніска як симптом його розриву

Зазвичай кіста меніска є реакцією на тривале перенавантаження колінного суглоба. В даному випадку маємо типову картину – кіста виникла через розрив меніска і є наслідком ускладнення травми. Через запалення в тканинах утворилася мукоїдна (слизоподібна) речовина, яка певний час накопичувалася і згодом перетворилася на кісту.

Серед загальних симптомів кісти меніска – підвищена температура в зоні пошкодження, гострий біль навіть у спокійному стані, клацання під час згинання зчленування, а також візуально помітне збільшення суглоба. Симптоматика може варіюватися відповідно до ступеня розвитку кісти (всього виокремлюють 3 ступеня).

В нашому випадку кінцевий діагноз було поставлено завдяки МРТ. Як правило, кіста меніска добре помітна на томографічному зображенні, тому діагностика не була проблемою. Єдиним ефективним методом лікуванням є операція (артроскопія колінного суглоба), яка передбачає видалення кісти.

Паралабральна кіста плеча

Однією з непрямих ознак пошкодження суглобової губи плеча є паралабральна кіста. Ця патологія виникає внаслідок запальних або дегенеративних процесів (найчастіше через інфекційний або ревматоїдний артрит, а також через артроз).

Вирішальним методом діагностики є МРТ. Томографія чітко показує наявність новоутворення всередині плечового суглоба. Також паралабральну кісту можна виявити під час пальпаторного обстеження, якщо пухлинне утворення є вже досить значним.

Лікування, як правило, передбачає хірургічне втручання. Найефективнішим способом усунення паралабральної кісти є артроскопія плеча. Операція передбачає видалення новоутворення та рефіксацію суглобової губи.