Хвороби кульшового суглоба

Синдром стегново-вертлужного співудару (імпінджемент-синдром) 
 
Синдром стегново-вертлужного співудару (імпінджемент-синдром) - одна з аномалій кульшового суглоба, при якій відбувається  зіткнення суглобових структур під час руху. Стегново-вертлужним називають його тому, що імпінджемент при русі можливий за рахунок співудару частини стегнової кістки (частіше це шийка стегнової кістки або край головки стегнової кістки) з краєм вертлужної впадини (де розташовується хрящова вертлужна губа). 
 
В нормі імпінджемент неможливий, але в тому випадку, якщо на шийці стегнової кістки виникає горбок, або якщо край кульшової впадини і її губи буде нерівним, потовщеним, буде занадто сильно вистояти, то саме ці горбки або потовщення будуть співударятися при рухах в суглобі. При цьому виникне порочне коло: утворення, які ударяються,  при русі будуть запалюватися, набрякати, ставати ще більшими в розмірі і ще сильніше співударятися. Точні причини, чому виникають ці нерівності, що призводять до імпінджемент синдрому, невідомі. 
 
Іноді цей синдром називають і феморо-ацетабулярний імпінджмент (від латинських слів femur- стегнова кістка і acetabulum - вертлужна впадина). 
 
Деякі вчені вважають, що імпінджемент-синдром є причиною раннього артрозу кульшового суглоба. 
 
Існує два механізми імпінджмента, які можуть існувати в одному кульшовому суглобі одночасно: 
 
1) ексцентрик-імпінджмент, викликаний несферичною формою головки, наявністю деформації в її основі на шийці стегнової кістки. Цей варіант іноді називають кем-імпінджемент, від англійського слова cam - кулачковий механізм. 
 
2) пінсер-імпінджмент, викликаний надмірним покриттям вертлужної впадини. Назва походить від англійського слова pincer - щипці. 
 
Діагноз синдрому стегново-вертлужного співудару (імпінджемент-синдрому) 
 
Основна ознака імпінджемента кульшового суглоба - біль, що виникає при певному положенні. При кем-імпінджементі, як правило, це згинання і зовнішня ротація (обертання навколо осі). Саме в цьому положенні найчастіше і відбувається імпінджемент, тобто співудар. При пінсер-імпінджементі, в основі якого лежить глибоке положення головки в вертлюжній впадині, співудар відбувається в більш широкій амплітуді рухів (згинання, розгинання, відведення і їх комбінації). 
 
В діагностиці важливу роль відіграє огляд лікаря, який визначить за допомогою тестів становище, в якому виникає біль. Варто відзначити, що схожі на симптоми кем-імпінджементу ознаки можуть виникати і при інших травмах і захворюваннях, що викликають біль в кульшовому суглобі, наприклад, схожу картину може дати розрив вертлужної губи. 
 
Для уточнення діагнозу виконують рентгенограми, які потрібно робити не тільки в стандартній передньо-задній проекції, але і в аксіальних, тобто бокових. Справа в тому, що несильно виражену кем-деформацію часто і не видно на традиційній передньо-задній рентгенограмі, але її можна добре побачити на аксіальній рентгенограмі. Зміни кісток при імпінджемент синдромі не завжди яскраво виражені, тому іноді потрібно виконувати і контрольні рентгенограми протилежного, здорового кульшового суглоба. 
 
В діагностиці можуть бути корисні і комп'ютерна томографія, і магнітно-резонансна томографія, які допоможуть визначити й інші причини болю в тазостегновому суглобі, не обумовлені імпінджементом. 
 
На жаль, лікарі рідко інформовані про проблему імпінджемент-синдрому кульшового суглоба і часто виставляється неправильний діагноз, а справжня причина болю залишається без уваги. 
 
Лікування синдрому стегново-вертлужного співудару (імпінджемент-синдрому) 
 
Консервативне лікування не усуває причину імпінджемента, тому воно рідко буває ефективним. Тим не менш, при невиражених пінсер-деформаціях воно може бути корисним з огляду вже згадуваного нами порочного кола: співудар викликає запалення, ущемляється і запалена вертлужна губа набрякає, збільшується в розмірах і ще більше бере участь в імпінджементі. У такому разі розвантаження суглоба, прийом парацетамолу, нестероїдних протизапальних препаратів (ібупрофен, ортфен і ін.), Уникнення рухів, які призводять до імпінджементу можуть допомогти впоратися із загостренням, але не вирішать проблему в принципі. 
 
Консервативне лікування при кем-імпінджементі не діє на причину захворювання в принципі, але потрібно пам'ятати, що і в цьому випадку при нетяжкому співударі розвантаження суглоба, знеболюючі препарати можуть допомогти пережити період загострення болю. 
 
Позбутися від причини імпінджемента можна тільки хірургічним шляхом, але це не означає, що будь-який імпінджемент слід оперувати. В першу чергу слід орієнтуватися на ступінь, в якій наявний імпінджемент заважає життю, роботі, спорту. 
Слабко виражені кем- і пінсер-деформації можна лікувати артроскопічним шляхом: через проколи довжиною в 1 сантиметр в порожнину суглоба вводять відеокамеру та інструменти. За допомогою спеціального артроскопичного бура резеціюють (видаляють) кістковий виступ на шийці стегнової кістки в основі  головки стегнової кістки при кем-деформації та / або резеціюють частину вертлужної губи при пінсер-імпінджементе. Як ми вже відзначали, дуже часто ці два варіанти імпінджемента існують одночасно, тому в ході операції доводиться виконувати корекцію як шийки стегнової кістки, так і вертлужної губи. Варто відзначити, що артроскопічна операція при імпінджементі далеко не завжди можлива технічно, більш того, найбільші фахівці з цієї проблеми в світі вважають за краще виконувати саме традиційну відкриту операцію, а не артроскопічну. 
 
Часто імпінджемент супроводжують розриви вертлужної губи, які лікуються за тим же принципом, що і традиційні розриви на фоні травми або дегенеративних змін. 
 
Імпінджемент синдром є причиною розвитку артрозу кульшового суглоба, який є прогресуючим захворюванням. Коли основною причиною болю і значного зниження якості життя стає не імпінджемент, а сам артроз, то може знадобитися ендопротезування кульшового суглоба.
 
 
Артроскопія кульшового суглоба 
 
 
Артроскопічне лікування імпіджмента (фото під час операції в нашій клініці) 
 
Артроз кульшового суглоба 
 
Артроз кульшового суглоба - це стан, при якому гладкі ковзаючі поверхні суглоба (суглобовий хрящ) пошкоджуються. Зазвичай це призводить до болю, тугорухливості і зниженню амплітуди рухів в суглобі. Найбільш поширений вид артрозу - це деформуючий остеоартроз, як правило, розвивається у літніх пацієнтів в результаті зношування хряща. 
 
Суглоб може бути враженим і в результаті запальних захворювань (артритів), таких як ревматоїдний артрит та інших, в тому числі і аутоімунної природи. 
 
Також артроз може розвинутися, якщо кульшовий суглоб не розвинувся, як годиться, і має неправильну будову  (диспластичний коксартроз). 
 
Також існує і посттравматичний артроз, який розвивається в результаті травми (незрощений належним чином перелом в області кульшового суглоба). 
 
Артроз може виникнути в результаті остеонекрозу (асептичного або аваскулярного некрозу), який характеризується омертвінням частини кісткової тканини. 
 
Початкові прояви артрозу кульшового суглоба лікуються консервативно, в пізніх стадіях виконується ендопротезування (заміна) кульшового суглоба.
Консультація: +38 067 934-70-61 Не дозвонилися?

Залишити відгук / Задати питання:

Вид звернення
Ім'я: *
E-Mail: *
Телефон: *
Тема: *
Текст: *
Відправити
Клиника
Контакты:
+38 067 934-70-61 t.rokyta@gmail.com
Лікар Рокита Тарас Григорович. Артроскопія в Києві. Артроскопічні операції. Клініка Лінько, Київ.
дивитися на мапі